*КОЛЬОРОВЕ ОЦІНЮВАННЯ* (як ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ)
Дітям я пояснила так:
ЗЕЛЕНИЙ колір - у тебе все правильно, ти все правильно розв'язав, виконав чи прочитав - це ТВІЙ УСПІХ !
ЖОВТИЙ колір - ти трішки помилився, дещо пропустив чи зробив кілька помилок. Це - МАЙЖЕ ВДАЛОСЯ!
СИНІЙ колір - ти зробив, виконав лише половину завдання, є помилки і їх більше. Але не сумуй, будь більш уважнішим при поясненні і все вийде. Це тобі - БУЛО ВАЖКО.
ЧЕРВОНИЙ колір- ти мало виконав, або майже все не правильно, або не брався до завдання.. Ти - ПОТРЕБУЄШ ДОПОМОГИ.
Пояснення для батьків
Зелений - виконано 95-100% завдання
Жовтий - виконано 60-95% або 3/4 завдання.
Синій - 50% або 1/2 завдання.
Червоний - менше 50% завдання або 1/4.
ЗОШИТИ
У зошитах ставлю колір на полях лише навпроти тих завдань ,які дитина зробила САМА! А інші завдання - "Перевірено». Ці завдання ми виконуємо разом, пояснюємо, вони записуються на дошці. Тобто діти самостійно з ними не працюють. Там де є колір біля завдання у зошиті - треба ще раз вдома переглянути і проаналізувати ( дописати, попрацювати над помилками, повторити, або й вивчити правила.) А якщо все добре - похвалитися батькам своїм успіхом!
Розклад уроків
|
|
Понеділок |
|
Четвер |
|
1 |
Математика |
1 |
Українська мова |
|
2 |
ЯПС |
2 |
Українська мова |
|
3 |
ЯПС |
3 |
Англійська мова |
|
4 |
Англійська мова |
4 |
ЯПС |
|
5 |
Інформатика |
5 |
Фізкультура |
|
|
|
|
|
|
|
Вівторок |
|
П’ятниця |
|
1 |
Математика |
1 |
Математика |
|
2 |
Українська мова |
2 |
ЯПС |
|
3 |
Українська мова |
3 |
Фізкультура |
|
4 |
ЯПС |
4 |
ЯПС |
|
5 |
Англійська мова |
5 |
Мистецтво |
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середа |
|
|
|
1 |
Математика |
|
|
|
2 |
Українська мова |
|
|
|
3 |
Українська мова |
|
|
|
4 |
ЯПС |
|
|
|
5 |
ЯПС |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На сьогоднішній день психологи застерігають, що деякі батьки надто буквально сприймають поширене твердження «…діти все розуміють…» і не ламають собі голову над тим, як правильно і делікатно пояснити дитині, що в Україні відбувається повномасштабна війна.
«Якщо ми не будемо давати дітям чітку картину світу, пояснювати, що йде війна, що на ній гинуть люди, то вони фантазуватимуть і придумуватимуть свої варіанти того, що відбувається», – пояснює докторка психологічних наук Вікторія Горбунова. І ці фантазії, каже вона, зазвичай ще страшніші за реальність.
Діти бачать і розуміють світ очима своїх батьків. Понад усе їх травмує невпевненість батьків. Діти хочуть бачити своїх батьків врівноваженими та впевненими людьми.
За хаотичних умов діти орієнтуються в своїй поведінці на дорослих. Якщо батьки обтяжені почуттям безпорадності, діти також загубляться в цьому ж почутті. Втім, якщо батьки, висловлюючи своє щире занепокоєння ситуацією, не піддаються почуттю вразливості і безсилля, а натомість обговорюють ситуацію якомога відкритіше, слухаючи і втішаючи дітей, то вони можуть почуватися в безпеці і під надійним захистом своїх батьків.
Війни бояться всі. Війна перевертає життя з ніг на голову – за мить людина опиняється у надзвичайній ситуації. Загалом дорослі зазвичай набагато конкретніше усвідомлюють небезпеки воєнної ситуації. Але, попри свій страх вони можуть створити для дітей «безпечний простір»: зрозуміло пояснити дітям світ; захистити їх від надлишку інформації; мотивувати до потрібних дій і підтримувати дітей під час їх виконання; підтримувати, гратися з дітьми та слухати і чути їх.
1.Зберігайте нормальний уклад життя (наскільки це можливо).
Якщо є така можливість, то дітям бажано продовжити займатися своїми звичними справами й обов’язками. Безпосередньо після травматичної події може знадобитися деякий час, щоб відійти від початкового шоку, і на цей час щоденні рутинні справи можуть бути скасовані. Але коли мине кілька днів, загалом корисно повернутися до нормального стану й укладу, наскільки це можливо. Це дає дітям підтримку в подоланні травматичних ситуацій та допомагає їм зрозуміти, що нормальне життя все ще існує.
- Дайте місце певній регресії.
У кризових ситуаціях від дітей часто очікують, що вони поводитимуться дуже по дорослому. Хоча ситуація цього й вимагає, та все ж треба дозволити дітям залишатися дітьми або навіть поводити себе як маленькі. У дітей може відбутись регресія до більш раннього ступеня розвитку. Це нормально. Це психологічна форма самозахисту, яка переносить назад в час, коли життя було стабільним, а маленький світ дитини – безпечним і надійним.
Така регресія може виявлятися в різних формах поведінки: деякі діти можуть потребувати надзвичайно багато фізичного контакту, щоб почуватися в безпеці (обіймайте стільки, скільки вони того потребують); деякі діти можуть знову почати мочитися в постіль; навіть старші діти можуть плакати (дозвольте дітям висловлювати свої почуття).
- Організуйте «острівки безпеки». Це така обстановка, у якій діти можуть почуватися у безпеці принаймні один раз на день попри загальну нестабільність навколо.
Добірка корисних посилань:
Поради батькам що до організації
дистанційного навчання
Організація освітнього процесу відрізняється від очного навчання дітей у першу чергу тим, що дітям СКЛАДНІШЕ ВЧИТИСЯ ВДОМА. Кожна третя дитина перебуває у стресовому стані/тривозі, пов’язаній зі сформованими обставинами. Однією зі складових стресу є втрата тієї стабільності та структурованості (зарозумілості), яка була, коли дитина мала чіткий режим, розклад і розуміння, що за чим йде.
Стрес – це не найсприятливіший грунт для розвитку. Для того, щоб допомогти дитині створити позитивну атмосферу для навчання, систематизувати і структурувати (тобто зробити зрозумілим) цей процес, пропонуємо такі кроки.
1. Скласти чіткий розклад/режим
Стабільність і зрозумілість – це те, що для дітей створює якусь зону безпеки. Адже, саме в безпеці діти прагнуть розвиватися, вчитися і пізнавати світ. Складіть новий розклад для дитини. Розмістіть його на видному місці, намагайтеся дотримуватися режиму дня (підйом в один і той же час, перерви, прийом їжі тощо). Режим позитивно позначається і на нервовій системі дитини.
- Організувати робочу зону
Якщо немає своєї кімнати, то хоча б свій чуточок (обов’язково ввімкнений екран монітору чи телефону та наявні навушники). Де будуть ТІЛЬКИ потрібні для «цього» уроку матеріали. Усі зайві предмети, що відвертають увагу, доцільно прибрати. Також на працездатність дитини впливає світло. Яскраве і холодне освітлення стимулює мобілізацію систем організму і підвищує пильність.
- Організувати форму
Дитина не повинна сидіти в піжамі. Вона і так навчається вдома (у дітей будинок не асоціюється з навчальною діяльністю, а більше з відпочинком). Учневі буде значно простіше надіти на себе «роль учня» і «переключитися» на заняття, якщо він буде одягнений у відповідний (асоціюється з навчанням) одяг.
- Робити перерви
Фокус уваги школяра на відеоконференції/уроці 20-30 хвилин. Не більше. Дитина докладає чимало зусиль, аби сконцентруватися і зрозуміти, що їй через екран намагаються донести. Енергії витрачається більше, ніж на звичайному уроці. Тому вкрай важливо, аби діти перемикали свою увагу і відпочивали між уроками (по можливості не в гаджетах).
- Братися до виконання домашньої роботи доцільно не раніше, ніж за годину-півтори після закінчення уроків. Дитині потрібно переключитися, відпочити,пограти і перезарядитися.
- Заохочувати спілкування з однолітками.
- Провідна діяльність школярів
середніх та старших класів – це спілкування. Та й в цілому школярі
(зокрема молодші)звикли проводити багато часу в колективі спілкуючись,
тому можуть відчувати дискомфорт в ізоляції.
Заохочуйте спілкування, розмови, скайп-колли, можливо, навіть якісь ігри онлайн з однокласниками. Загалом, створюйте і заохочуйте умови, у яких дитина може поспілкуватися з однолітками. - Знизити очікування і вимоги.
Нові умови навчання, тиск суспільства, страхи і тривога заважають дитині розуміти і читця як раніше. Отже, якщо помітили, що оцінки й успішність вашого сина/дочки погіршилася – НЕ СВАРІТЬ І НЕ ТИСНІСТЬ, а навпаки, зверніть увагу на ситуацію. Адже це може бути однією з ознак стресу. Дитина потребує допомоги і відкритого діалогу з батьками. Зараз як ніколи вдалий час для перегляду і переоцінки вимог стосовно дитини.
- Мотивувати і помічати успіхи
Не змушуємо дитину , а мотивуємо! Спробуйте переконати дитину в тому, що система примусу відходить в минуле. Кожна людина в сучасному світі розуміє ту міру відповідальності за своє життя, яку вона несе. Ніхто не допоможе тобі стати освіченою і успішною людиною, якщо ти сам не захочеш і не навчишся цього. Дистанційна освіта дає унікальний шанс довести самому собі, чого ти вартий. Але батьки повинні усвідомлювати, що такий рівень відповідальності за своє життя дитина отримує з часом. І головна мета батьків – допомогти своєму школяреві це зрозуміти і створити максимально комфортні умови для того, щоб він зміг оволодіти навичками онлайн-навчання.
Водночас не забуваймо відзначати їх успіх. Якщо порівнюємо, то тільки із самим собою. Навчайте дітей помічати хороше в обставинах, що склалися, розмовляйте, хваліть і підтримуйте.
Немає коментарів:
Дописати коментар